Центр європейської інформації в м. Івано-Франківськ

Головна Про наш центр Анонси Новини Контакти Портал Мережі

Календар анонсів » » Новорічно-Різдвяні цікавинки

Новорічно-Різдвяні цікавинки
images.jpg (106.29 Kb)Центр європейської інформації, що функціонує на базі ОУНБ ім. І. Франка 23 грудня провів інформаційну годину «Традиції святкування Різдва Христового та Нового року в країнах Європи». Відвідувачів центру ознайомили з цікавинками із календарної обрядовості зимового циклу різних народів європейської культури, адже скільки країн, стільки й традицій. При всьому розмаїтті, новорічно-різдвяні свята в різних країнах мають спільні риси: це прощання зі старим роком, сподівання, що неприємності залишаться в минулому, а в новому році все зміниться на краще. Але, незважаючи на це, кожна країна дотримується своїх традицій. А як зустрічали й зустрічають Новий рік і Різдво Христове в різних країнах?

Новорічно-Різдвяні цікавинки.

Австрійці традиційно відзначають Різдво в колі сім'ї. Тут прийнято прикрашати ялинку не іграшками, а шоколадом і мармеладом. Під час урочистої вечері всі одягаються розкішно - у свої найкращі сукні та костюми. Цього вечора прийнято не замикати вхідні двері - будь-якої миті на вечерю можуть прийти друзі або знайомі. В Австрії в Новорічну ніч прийнято ворожити. Усі купують олов'яні фігурки, які розплавляють на свічі й виливають у спеціальний посуд. По тому, що вилилося, визначають, яка доля чекає в наступаючому році. Їдять ощадливі австрійці мало, зате гарячого глінтвейну споживають неміряну кількість.1.jpg (73.94 Kb)

У Бельгії та Нідерландах – поширена «магія першого дня», за поведінкою людини в перший день судять про те, що для неї має бути в році новому. Тому намагалися нічого не позичати в цей день, надіти щось нове. Вірять: щоб увесь рік був достаток у домі, необхідно, щоб на столі було багато страв на столі на Новий рік.

Готуватися до Різдва в Болгарії починають заздалегідь. Жінки печуть хліб і готують, чоловіки ріжуть порося. Господар будинку готує товсте поліно для святкового вогнища, яке уособлює "Молодого Бога". Коли він приносить його в дім, то запитує домочадців: "Чи славите ви Молодого Бога?", на що вони обов'язково відповідають: "Славимо, славимо, ласкаво просимо!"
Коли запалюють вогнище, це поліно кладуть посередині. Після урочистої вечері починаються колядки. Болгари, зібравшись на Новорічне торжество, на кілька хвилин гасять світло. Ці хвилини називають хвилинами новорічних поцілунків, таємницю яких зберігає темрява.

У Великій Британії, де понад усе цінують традиції, неодмінним атрибутом Різдва є коротка промова королеви, яку вона вимовляє відразу після різдвяного обіду. Перед тим, як зібратися за святковим столом, вся сім’я йде в церкву. Діти тут замовляють подарунки Father Christmas (буквально Отець Різдво). Йому треба написати докладний лист з перерахуванням бажаного і кинути його в камін. Дим з труби доставить список бажань прямо за призначенням. У Великобританії в другий день Різдва наголошується день Святого Стефана, коли розкривають спеціальні ящики для пожертвувань і роздають їх вміст тим, що мають потребу. На Новий рік в Британії дотримуються звичаю «Впускання Нового року». Коли годинник починає бити 12 – відкривають задні двері будинку, щоб випустити старий рік, а з останнім ударом годинника відкривають передні
двері, запускаючи Новий рік.

У переддень Різдва в Греції малі діти ходять від хати до хати, щоб привітати з Різдвом, та співають "kallanda" (традиційні різдвяні пісні), за що отримують взамін солодке та сухі фрукти. Старші заховують сорокаденний передріздвяний піст. Типовою різдвяною стравою є "vasilopita" - солодка страва. Жителі Греції, йдучи в гості святкувати Новий рік, беруть із собою камінь, який залишають біля порога будинку, куди прийшли. Якщо камінь важкий, говорять: “Нехай багатство хазяїна буде важким, як цей камінь”. А якщо камінь маленький, то бажають: “Нехай негаразди в домі господаря будуть такими ж незначними, як цей камінь”.

Традиція святкування Різдва в Данії також базується на християнстві. Святкування розпочинаються з початком різдвяного посту, за чотири тижні перед Різдвом. Для кожної неділі посту в церкві ставиться окрема свічка, червона або біла. Перед самим Різдвом прикрашають кожну хату. Привілегією голови сім'ї є вбирати різдвяне дерево. На світанку в кожен кут хати ставиться зернинка рису для гнома Julnisse, що, за традицією, мешкає в домі під час різдвяного періоду. Маленьким жителям Данії дарують дерев'яну або плюшеву ялиночку з тролем, що виглядає з-під зелених гілочок. Данці вірять, що лісовий пустун – це втілення душі дерева. Опівночі господиня подає на святковий стіл величезну миску солодкої рисової каші з секретом. Особливість цієї каші в тому, що на дно миски захований горішок або мигдаль. Ця традиція особливо подобається незамужнім дівчатам: якщо попадеться горішок - наступного року весілля не минути. Усім іншим обіцяється просто щасливий новий рік.

Готуватися до Різдва естонці починають заздалегідь. Увечері всі вони йдуть до церкви на Різдвяну службу. Багато хто плете різдвяні вінки з ялини, сосни або ялиці, прикрашають їх стрічками й дерев'яними фігурками.
У Святвечір естонці зазвичай ходять у гості, а на Різдво вони збираються за багатим столом усією родиною. В Естонії щастя приносить, як відомо, зустріч із сажотрусом зі знаряддями ремесла - високим циліндром і гирею на мотузці з йоржиком. Тому настільки часті різдвяні подарунки у вигляді глиняного або ганчіркового сажотруса, забрудненого сажею.

В Ірландії Різдво є родинним святом, де всі члени сім'ї з'їжджаються, щоб разом святкувати народження Христа. Цікавою традицією в переддень Різдва є запалювати у вікні свічку як знак готовності прийняти Йосифа і Марію, що в цю морозну ніч не можуть знайти місця для народження Сина Божого. Також всі обмінюються невеликими подарунками. Перед передднем Різдва не споживається м'ясо. Традиційною стравою є "ірландська юшка".
В Ірландії ввечері, напередодні Нового року, усі відкривають двері своїх будинків. Кожний, хто побажає, може ввійти й буде бажаним гостем. Його почастують і піднесуть склянку вина зі словами: «За мир у цьому будинку й в усьому світі!» Наступного дня відзначається свято будинку. Цікава стародавня ірландська традиція - дарувати на щастя шматочок вугілля.

Більшість іспанців обов'язково відвідують Різдвяну месу. Перед її початком вони збираються перед храмом, щоб танцювати, взявшись за руки.
Після богослужіння багато іспанців ідуть до улюбленого ресторану, щоб відзначити Різдво в колі родичів та друзів. В Іспанії на святкування Нового року за традицією жителі виходять на вулицю й відправляються на центральну площу до великої ялинки їсти виноград. Під час удару годинника кожен з присутніх біля ялинки намагається з'їсти 12 виноградин. Кожна виноградинка символізує один з прийдешніх місяців, а коли встигнути з’їсти всі 12 − "гарантоване" виконання заповітного бажання. Ця забавна традиція розповсюджується і на тих, хто зустрічає Новий рік будинку. Виноград кладеться на кожну тарілку. Також, на Новий рік іспанці перегороджують вулиці парканами, ставлять капкани й пастки, неначе для полювання. Вважається, що в цей час по вулицях гуляє нечиста сила і краще переловити її в старому році, щоб вона не перебралася в новий.

Різдво в Італії - це суміш язичницьких, християнських і світських традицій. До цих пір на Різдво підпалюють велике поліно, яке повинне горіти аж до Нового року. Ця виключно язичницька традиція була запозичена у північних європейських країн, де так само шанували день зимового сонцестояння. Згідно язичницькій вірі, спалювання поліна втілює очищення людей від всього поганого, знищення зла і проводи старого року. Характерним для Італії є вироблення різдвяних вертепів різного розміру, різної величини. В багатьох містечках перед північчю організовують театралізовані дійства Народження Христа, опісля вітають один одного із Різдвом Христа під звук церковних дзвонів. Опісля цілою родиною сідають за святковий стіл. Серед традиційних страв - пиріг із горіхами, баккала, приготована разом із помідорами, святкова "паста" (макарони, приправлені соусом). В Італії напередодні Нового року прийнято викидати старі речі й купувати замість них нові. А якщо старих речей немає, то доводиться викидати нові, накше щастя обійде дім стороною.

Різдво в Німеччині свято сімейне. Вся родина повинна неодмінно зібратися за святковим столом. У цей день відбувається церемонія вручення подарунків, що навіть має свою назву – die Bescherung - Бешерунг. Апофеозом новорічного бенкету є der Lebekuchen - пряник. У Південній Німеччині й Австрії часто дарують скляних або порцелянових поросят, які являють собою скарбнички. У Німеччині на Новий рік обов’язково подають яскраво розфарбовану тацю з яблуками, горіхами, ізюмом і пирогами. Символіка така: яблуко – плід пізнання добра і зла, горіхи з їхньою твердою шкарлупою і смачною серцевиною символізують таємниці й труднощі життя. У Німеччині говорять: “Бог дав горіх, а людина повинна розколоти його”. Саме Німеччині ми зобов'язані традицією прикрашати ялинки. Скляні ялинкові іграшки й штучні ялинки теж прийшли звідти. А от звичай робити подарунки прийшов із Древнього Рима, де першими подарунками були галузі лавра, які символізували щастя й удачу в наступаючому році. Звичай обмінюватися вітальними листівками з побажанням щастя й удачі прийшов з Англії.

У Польщі напередодні Різдва вся сім'я святково одягається і збирається за урочистою вечерею. Усі діляться облатками - тонкими прісними коржами, які символізують єдність.
За традицією в усіх чотирьох кутках кімнати ставлять снопи хліба, під скатертину кладуть сіно, а на святковий стіл ставлять особливі прибори - в пам'ять про померлих членів родини. За столом усі співають колядок і згадують минулий рік. У Польщі на новорічному столі можна нарахувати рівно дванадцять страв. І жодного м’ясного! Грибний суп або борщ, каша ячмінна з чорносливом, галушки з олією, на солодке шоколадний торт. Обов’язково – риба. Вона в багатьох країнах вважається символом сімейного щастя і благополуччя.

Португальці напередодні Різдва дарують "королівський пиріг". Окрім цукатів і мигдалю, в ньому запечена одна медалька або фігурка. Той, кому пощастило її знайти, зовсім не зобов'язаний ковтати сюрприз, який просто означає: мир будинку твоєму! Різдво своїм корінням дуже пов'язане з глибокою християнською традицією. Воно є родинним святом, коли всі об'єднуються довкола різдвяного символу: столу з типовими для цього свята стравами. Різдвяна Літургія називається "Літургією півня", бо говориться, що в момент народження Христа співав півень. На Святу вечерю приготовляється спеціальна страва "consoada" з бакали та інших риб, які є символами посту.

У Румунії в новорічні пироги прийнято запікати маленькі сюрпризи – монетки, порцелянові фігурки, каблучки, стручки гіркого перцю. Знайдена в солодощах каблучка має принести багато щастя. А стручок перцю розвеселить тих, кому він не дістався.

У Фінляндії в день Різдва вся сім’я вранці прикрашає ялинку і будинок, вдень багато хто йде в храми, а потім - в кохану кожним фінном сауну. Увечері всі збираються за святковим столом. Головний різдвяний напій - глінтвейн. Традиційне різдвяне блюдо - особливим способом приготована і запечена шинка. До неї подається морквяна або рисова каша, причому з секретом. Тому, в чиїй тарілці опиниться один-єдиний мигдалевий горішок, вважається, що цілий рік везтиме абсолютно у всьому. Як і у Великобританії, у Фінляндії святкується і другий день Різдва - день Святого Стефана, який загинув за Христа і вважається покровителем коней. Однією з головних фігур фінського Різдва є і Свята Люсія. Фінський бенкет на Новий рік неодмінно складається із сливового киселя і рисової каші. Один з найголовніших героїв фінських різдвяних свят - звичайно ж, Йолу Пуккі (Joulu Pukkі) - так кличуть Діда Мороза фіни. Є таке повір’я, що раніше крім подарунків він приносив ще й різки, а візит свій починав зі слів: “Чи є в цьому будинку слухняні діти?”. Сьогодні елемент виховання майже зник, і всі діти одержують новорічні подарунки.

Французький Дід Мороз - Пер Ноэль - приходить у новорічну ніч і залишає подарунки в дитячих черевичках. Той, кому дістається біб, запечений у новорічний пиріг, дістає титул "бобового короля" і у святкову ніч усі коряться його наказам. За традицією, гарний хазяїн-винороб неодмінно повинен цокнутися з бочкою вина, поздоровити її зі святом і випити за майбутній врожай. На Різдво французи люблять зображати саму подію, тому всюди, у вітринах, в будинках в ці дні безліч сцен народження Христа: з яслами, агнцями і маленькими ляльковими глиняними чоловічками, що зображають немовляти. Ці фігурки тут називають “сантонс”. У Франції на Noеl (Різдво) дарують все що заманеться, хоча й дотримуються дещо суворіших правил, ніж за океаном. Так, парфуми може своїй дружині подарувати тільки чоловік, такий подарунок від іншого джентльмена вважається не дуже пристойним.

У Чехії однаково активно справляють і Різдво, і Новий рік. Чехи прикрашають ялинки ввечері 24 грудня, потім дарують одне одному подарунки й сідають усі разом за святковий стіл. Після вечері прийнято ворожити на яблуках. Яблуко розрізають упоперек. Якщо всередині виходить правильна зірочка, то наступний рік буде вдалим. Своєрідний чеський новорічний стіл. М'ясо - символ благополуччя й багатства, тому на столі всілякі сорти ковбас і баликів, ніяких салатів, овочів, зелені. У якості гарячого подають запеченого в сметані коропа. Це багатовікова традиція. А на десерт - шоколадний торт (знаменитий торт «Прага») із шампанським.

У Швеції на Різдво відводиться почесне місце Святій Люсії. Її ще називають Королевою Світла, тому що це саме вона надягала корону із засвіченими свічками, коли носила їжу гнаним християнам, які були вимушені ховатися в темних підземних печерах. Різдво по-шведськи триває цілий місяць: з 13 грудня по 13 січня. І так ось вже тисячу років. Подарунків всі чекають від різдвяного гнома, трохи схожого на “нашого” домовика, який живе в підпіллі кожного шведського будинку. У Швеції на Новий рік б’ють до дверей будинку старий посуд. Той, хто почує за своїми дверима дзенькіт розбитого посуду, неодмінно запросить жартівників у будинок і почастує чимсь смачним. Чим більше черепків біля дверей, тим більш щасливим буде Новий рік. Шведи традиційно дарують один одному саморобні свічки. Такий подарунок обумовлений тим, що в розпал зими на Полярному колі темніє рано, а світло символізує дружбу, гостинність, веселощі. У шведських будинках, де є діти, святкування Нового року починається з того, що татусі виходять виносити сміття, а повертаються в образі Юля Томтена (шведського Діда Мороза). Коли годинники б’ють північ, шведи кидають серпантин, грають на сопілках, а Юль Томтен починає дарувати подарунки. Так, під загальні веселощі, Новий рік вступає на землю Швеції.

Розділ: Переглядів: 2374 | Розміщено: 26 грудня 2011


 

Меню сайту




Радимо прочитати

Copyright © 2010 Центр європейської інформації в м. Івано-Франківськ
 

Авторизація ...

Логін :
Пароль :